


Послідовність дій:перекат назад, міст, перехід в упор присівши, перекид назад в упор стоячи, ноги нарізно, стрибок в основну стійку. Перекид уперед, перехід в упор присівши, напівшпагат, два перекиди злито, рівновага на одній нозі "ластівка".Лазіння по горизонтальному і вертикальному катах: лежачи на животі, руками взятися послідовно за край лавки, підтягнути тулуб, зробити перехоплення і знову підтягти тулуб.
– розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом (не розтирати снігом);

Причини. Виникають у результаті впливі високої температури (полум'я, гаряча рідина або рідина, що горить, розпечені предмети), а також хімічних речовин, отрутних рослин, сонячних променів. Хоча при опіках уражаються в основному шкіра і підшкірна клітковина, вони впливають на увесь організм.
Симптоми. Розрізняють чотири ступені тяжкості опіків:
I – почервоніння і набряк шкіри;
II – пухирі, наповнені жовтуватою рідиною – плазмою крові;
III – струп’я – результат місцевого некрозу (омертвіння тканин);
IV – обвуглювання тканин.
У разі великих, навіть неглибоких опіків виникає шок, в обпалених місцях утворюються токсичні речовини, що, проникаючи в кров, розносяться по всьому організмові. На обпалені ділянки потрапляють мікроорганізми; опікові рани, як правило, починають гноїтися. При опіках II ступеня, що охопили одну третину поверхні тіла, виникає серйозна небезпека для життя потерпілого.
Перша допомога. Насамперед необхідно припинити дію термічного агента на шкіру, тому багато чого залежить від слушності заходів, вжитих постраждалими або оточуючими їх людьми.
У разі загорання одягу потрібно накрити ділянку, що горить, цілком тканиною, засипати його снігом або занурити у воду.

У разі опіку гарячими рідинами необхідно моментально зняти одяг і відразу підставити обпалену ділянку під струмінь холодної води. При цьому зменшуються біль і почуття печіння в ураженій області. Швидкий вплив холодної води значною мірою сприяє зниженню внутришньошкірної температури, зменшує ступінь і глибину прогрівання тканин, що в ряді випадків запобігає розвитку більш глибокого опіку рис. 9.6.

Потім уражену ділянку обприскують пантенолом і накладають стерильну пов'язку, а за відсутності стерильного матеріалу – будь-яку чисту тканину рис. 9.7.

При опіках середнього розміру і тяжкості (наприклад, опік II ступеню площею більше однієї долоні) слід провести профілактику шоку: дати потерпілому 1 – 2 пігулки анальгіну, тепле пиття – 2 – 3 склянки з чайною ложкою соди, накласти холод на ділянку пов'язки на опіковій поверхні.
Під час розвитку шоку в потерпілого спостерігається слабкий прискорений пульс, холодний піт, блідість. Потрібна невідкладна госпіталізація. Оскільки такий стан небезпечний для життя.
Відносно безпечним можна вважати лише стан потерпілого при опіках I – II ступеня, невеликих за площею (до 1 долоні) і в разі їхній локалізації, але не на кисті та обличчі. При цьому через 3 – 4 години після опіку шкіру повторно обприскують пантенолом, пухир, який утвориться, підрізають біля основи ножицями, протертому йодом, і знову накладають стерильну пов'язку. Це повторюють двічі в день до загоєння.
За опіків великої площі, а також навіть за невеликих опіків III – IV ступеня потерпілого потрібно терміново доставити до лікаря. У разі неможливості швидкої евакуації опікову поверхню 2 – 3 рази на день обприскують пантенолом, потерпілому дають багато пиття із содою (до 1,5 – 2 л води на добу з 5 чайними ложками соди), усередину дають по 1 таблетці анальгіну, димедролу і еритроміцину.



Послідовність дій:перекат назад, міст, перехід в упор присівши, перекид назад в упор стоячи, ноги нарізно, стрибок в основну стійку. Перекид уперед, перехід в упор присівши, напівшпагат, два перекиди злито, рівновага на одній нозі "ластівка".Лазіння по горизонтальному і вертикальному катах: лежачи на животі, руками взятися послідовно за край лавки, підтягнути тулуб, зробити перехоплення і знову підтягти тулуб.
Що таке загартовування?
Загартування — один із дієвих і важливих заходів зміцнення здоров'я. Під час загартування різноманітними засобами потрібно дотримувати поступовість у використанні методів: починай з нетривалого загартування повітрям, спи з відчиненою кватиркою влітку, а пізніше і взимку, полегши свій одяг, перейди до занять у роздягнутому вигляді і так поступово дійди до загартування на морозному повітрі. Загартування ефективне тільки за різниці в температурі тіла і навколишнього середовища.
Лікарі визначають такі принципи загартування:
•систематичність занять (виділити для загартування невеликий час, хоча б 5—10 хв, але щодня, і не дозволяти собі переривати його);
•поступовість збільшення навантаження (як часу процедур так і їх інтенсивності);
•комплексність (використання різних факторів і форм);
•врахування стану здоров'я того, хто загартовується;
•позитивний психоемоційний настрій (загартовуватися треба хотіти і робити це тільки в гарному настрої).

Коли і як починати загартовуватися?
Починати загартування краще наприкінці літа — на початку осені, коли організм отримав так зване стихійне загартування під час оздоровлення. Починати потрібно із загартування повітрям (як менш інтенсивного). Повітряні ванни мають супроводжуватись раціональним одягом.
Перш ніж почати загартовувальні процедури, слід звернутись до лікаря, оскільки загартовування неабияк впливає на організм, особливо якщо людина вирішила зробити це вперше. Лікар допоможе правильно підібрати загартовувальні засоби й порадить, як ними користуватися. Загартовування проводять з урахуванням маси тіла, пульсу, сну, апетиту та загального самопочуття.
Загартовуватися потрібно так само, як умиватися, чистити зуби, дотримуватись режиму дня. Загартовувальні фактори слід поєднувати з фізичними вправами, іграми, спортом. Ранкова гімнастика, наприклад, має завершуватися водними процедурами, рухомі й спортивні ігри на повітрі мають поєднуватися з купанням у відкритих водоймах, туристичні походи й лижні прогулянки, які проводять у різних метеорологічних умовах, збільшують загартовувальний ефект.



Послідовність дій:перекат назад, міст, перехід в упор присівши, перекид назад в упор стоячи, ноги нарізно, стрибок в основну стійку. Перекид уперед, перехід в упор присівши, напівшпагат, два перекиди злито, рівновага на одній нозі "ластівка".Лазіння по горизонтальному і вертикальному катах: лежачи на животі, руками взятися послідовно за край лавки, підтягнути тулуб, зробити перехоплення і знову підтягти тулуб.
Різновиди гімнастики, що культивуються в Україні
У залежності від головних завдань, що вирішуються фізичним вихованням, виділяються види гімнастики різної спрямованості. Найпопулярніші з них наведені на схемі 1.




Послідовність дій:перекат назад, міст, перехід в упор присівши, перекид назад в упор стоячи, ноги нарізно, стрибок в основну стійку. Перекид уперед, перехід в упор присівши, напівшпагат, два перекиди злито, рівновага на одній нозі "ластівка".Лазіння по горизонтальному і вертикальному катах: лежачи на животі, руками взятися послідовно за край лавки, підтягнути тулуб, зробити перехоплення і знову підтягти тулуб.




Послідовність дій:перекат назад, міст, перехід в упор присівши, перекид назад в упор стоячи, ноги нарізно, стрибок в основну стійку. Перекид уперед, перехід в упор присівши, напівшпагат, два перекиди злито, рівновага на одній нозі "ластівка".Лазіння по горизонтальному і вертикальному катах: лежачи на животі, руками взятися послідовно за край лавки, підтягнути тулуб, зробити перехоплення і знову підтягти тулуб.


Комментариев нет:
Отправить комментарий